Зі слів краса , любов - "сильніші", все ж
Душа жде наречену, крізь жаринки
Красивих слів , що в вірші , від пожеж
Та справ відповідальних гірші . Ліньки,

Народжуючись, запалу, весна
Співає соловейком вже про літо.
Любов, ще й в зрілості, живе у снах,
Як пристрасть тіла, як, планета з цвітом.

Панує і дарує всякий раз
Довічно . Все прекрасне, ще й з розпуки
Вплітає пам'яттю і день, і час
Народження чарівності , та муки.

З любовних трелей, вічність зна нове,
Коли відповідальність в них живе.