Любов в словах лише "сильніше", так,
Бо у душі, вона все ж - наречена.
Чим менше слів "красивих" зна мастак,
Тим краще справи; Муза, навіжена,

Народжуючись, запалу, весну
Несе, як соловей у шатах літа -
Любов... У зрілості, летить до сну
Лиш пристрастями тіла оксамита.

Планета нам дарує всякий раз
Довічно - все прекрасне. До розлуки
Вплітає пам'яттю і день, і час
Народження чарівності та муки.

Любовних трелей, вічність, не чіпай;
Коли любов живе, навіщо рай.