Старіючи, душею квітнеш ти.
Кров освіжаючи у дітях знову,
Дні молодії - хист, шлях до мети,
Дають; та схожість , часом, гонорову.
Даремно молодість не гай, хутчіш,
Все віддавай нащадкам... Тільки в праці
Шал юності і мудрість не з афіш,
Здолають верховенство декорацій.
У в"янучому щасті не шукай
Природи всю красу ; якусь, раптову...
За шість десятків років свій розмай
Згубити, що знекровити меж мову.
Створіння від природи, ти.. Віки -
Зразок добра...чи, може, навпаки.