Туди - сюди , як блазень долі...Так,
Думки у схожості спотворив ніби;
Задешево любов продав простак,
Старі гріхи творив , від тебе німби.

На вірність я дивлюсь з чужих дзеркал,
Бо множив, переконливо, злу силу
Від помилок ; все ж молодим я став...
Вже другу молодість призвав в могилу.

Випробувань мету довів до мрій;
Моя любов , моя , найліпша , краща...
В любові апетит до інших - твій,
Як сором... З цим покінчу, ти, найкраща.

Візьми мене, до самих днів небес,
Притисни до грудей, щоб біс мій, щез.