Ні, час, не зміниш, ти, колись мене.
Ми, з розмахом, будуєм піраміди
Новітні. Зиск бажань не омине
Лицюючи все бачене. Бо біди,

Всі прахом у віршованих рядках,
А брехуни , усучать нишком, жадно -
Нове в руках "творців", як краще , жах;
Світ юними народжуються складно.

Прорветься, вічне; те, в новелах мук,
Та кине виклик хронікам, в смак, мило...
Для вічності - дало лиш серця стук,
Вбиваючи , гріховне завжди, тіло.

Даю обітницю - любити , так ;
Любов - всім матір; знаємо, ще б пак.