Ти, деспотична, так, така вже є .
Принади , ще й жорстокість з половини...
По люблячому серцю помста б"є .
Коштовність - ти , від щастя і провини.

І вірно бачимо, говорять все ж ,
Не те, що істина обом дарує -
Красу для бідних і багатих, стеж ;
Усе прекрасне - храм величний й всує..

Хто стверджує - неправедний цей шлях;
Сам присягну - життя за правду зичу.
Упевнений, що, ти, не зайвий птах.
Бо головне - надію чоловічу

Тобі несу; безглузді вчинки, так,
Віддай же серце в кращий шал атак.