Благо й шану життя не лишати,
Подолати всю важкість від долі...
Що вночі завжди гірша, ніж шати
Дня, що зримо найкращі... Доволі,
Спантеличать проблеми нас тихо,
Знов наринуть, на жаль, що найлегше...
Різночитань любов, ще не лихо,
Лихо - горе в любові, що бреше...
Дню гріховному лестив я вчасно,
Розриваючи "щастя" задухи,
Бо шукав порятунок, як гасло
Божевільного погляду... Рухи,
Несуть діб алгоритм в печалі мить,
Душа, від туги, уночі болить.