Прекрасний день, ти, обіцяв. Такий,
Що без плаща зібрався я в далеку
Дорогу, де наздожене хмар рій,
Бридкий, що зневажає сонця Мекку.

Крізь хмари воєн, не помітим шарм
Лиця, побитого в турботі сірій.
Кому, скажи - усе , усе віддам ;
Бальзам... Бо рани, відлетять у вирій.

Не скинути не кваплячись ганьбу,
Знай, сором ліки не надасть від горя.
А кривдника, у бруд, в святу юрбу
Направимо, де хрестна завжди доля.

Нам сльози, як перлини для добра
Любов дарує; зло - не сонце - бра, .