В тобі, прекрасному , немає меж
Красиве, завжди буде красивіше
У сто разів. Троянда ж , грає , стеж..
Це - очевидно, не у спеку лише.

Шипшина, це основа для троянд.
Її принади зріють ; некваплива .
По листю з рози , все ж стікає - яд
А в колючках, пожадлива, є сила,

Здійма красою хвилю щастя в нас
Забарвленням, та формою, брехливо...
Бо, все чарівне в смерті, гине враз ,
І лише слів брехня , як та могила.

Проходять дні, привабливість слів веж,
У віршах п"янко захолоне теж.