У світі все було раніше ; все ж
Не процвітало, обдуривши розум.
Постійно в муках творчості живеш,
То ж , помиляєшся, в душі. Всю прозу...

По - друге, ти, не візьмеш вчасно... Ту
Притчу , блиск , та досконалість хижу ;
З архивів муку днів - біду святу...
З минулого все виросло... Наближу

Те, що кругообіг знає чисто,
Удосконалює думок тягар;
Бо стародавній світ не крає хисту,
В агонії ж - Екклисиаста дар.

Уми колишніх днів - хміль юнаку;
Все вихваляють, що вже - до смаку .