Прощай, занадто дорога мені,
Ти, щоб тобою палко володіти .
Мої права - мізерні й уві сні -
Від всесвіту "очікуєм" ми звіти.

Чи твоя згода вигідна мені,
Сам вирішу - любити мені, можна
Тебе; купивши твій "патент"... Земні,
Та не знайомі ми, як птахи... Кожна

Змінити без основи хоче світ...
Свою, забувши цінність , все одразу.
Даруй мені думок яскравий гніт
І образ свій - як невідому фразу.

Лиш уві сні тобою володів ,
В житті - любов шукає світ трудів.