Я житиму з упевненістю в тім
Що для любові вказівок не треба;
Обдуреному , можна буть святим,
Не раптом, сам відчуєш поклик неба.

Твій образ тут, зі мною завжди - тінь,
Адже й у тебе серце простір кличе.
Бо очі знають ненавість тих стін
Що спорудили разом, таємниче...

У зовнішності, вигляду сердець
Немає, зміни люблять, завше, душу.
Є настрій , все ж , нарешті, є - співець,
Що зрозуміє - світ з"єднати , мушу.

Плід заборони - Біблію пізнав;
В характерах, шукаєм , ідеал.