Мені зірка на долоньку впала,
Запитав її: " А звідки, ти ?"
- " Дай перепочину; хвильку - мало,
Я летіла з неба висоти."

Потім додала (красиве личко...),
Як дзвіночок ніби продзвенів:
" Не дивися, що я невеличка,
Всі бажання знаю я без слів!

Є у тебе задумка маленька,
Пригадай що в світі зможеш сам.
Найважливіше для тебе - Ненька
Не хворіла щоб, пораду дам...

Трохи часу...Ти, згадай кмітливий..."
- Та мені не треба ж довгий час:
Хочу я коханим бути милій,
Мами вогник щоб життя не згас!

На планеті, щоб не для єліти,
Тільки зірки падали з небес,
Всі були довірливі,як діти,
Бог у душах щоб в людських не щез!